МІЖ ІНШИМ

Коли я буду навіть сивою, 
і життя моє піде мрякою, 
а для тебе буду красивою, 
а для когось, може, й ніякою. 
А для когось лихою, впертою, 
ще для когось відьмою, коброю. 
А між іншим, якщо відверто, 
то була я дурною і доброю. 
Безборонною, несинхронною 
ні з теоріями, ні з практиками. 
і боліла в мене іронія 
всіма ліктиками й галактиками. 
І не знало міщанське кодло, 
коли я захлиналась лихом, 
що душа між люди виходила 
забинтована білим сміхом. 
І в житті, як на полі мінному, 
я просила в цьому сторіччі 
хоч би той магазинний мінімум: 
— Люди, будьте взаємно ввічливі! — 
і якби на те моя воля, 
написала б я скрізь курсивами: 
— Так багато на світі горя, 
люди, будьте взаємно красивими!